“Ця війна показала, що важливо бути там, де ти потрібен найбільше. Зараз я найбільше потрібен своїй країні”, – каже Роман Гавришкевич. ”Перепрошую, дзвінок”. Телефон Романа не замовкає ні на секунду, з перших днів війни він взяв на себе чи не найскладнішу функцію в благодійній організації Центру волонтерства та захисту – логістику.
35-річний Роман – професіонал у своїй сфері, керівник відділу логістики в компанії Regno, чоловік, батько, але з першого дня війни він долучився до команди ЦВЗ. “Мої знання та мій досвід зараз потрібні людям, які постраждали від війни, змушені були рятувати себе та дітей. Я, як батько та свідомий громадянин України, не можу бути байдужим. Не стоїть питання, втомлююсь я чи ні, є спільне горе, яке принесла Росія. Якщо ми не дамо тягла ворогові зараз, то ця війна дістанеться у спадок нашим нащадкам”, – наголошує чоловік.
Нашу розмову кілька разів переривають телефонні дзвінки: “Так, фуру з медикаментами на Київ треба завантажити….”. Роман каже, що кількість допомоги, яку вдалось зібрати та відправити потребуючим, вже перетнула позначку в 700 фур. “Війна згуртувала нас, забрала сон та весну, але додала віри, сили та енергії. Велика команда ЦВЗ цілодобово працювала і продовжує працювати, щоб ніхто не залишився сам на сам зі своєю бідою”.
