«У перші години війни переповнював мікс емоцій – страху та злості. Потім, опанувавши себе, зрозуміла, що моїм обов’язком, як українки, є залишитись в країні та робити все, що в моїх силах для того, щоб допомагати кожному та наближати нашу перемогу. Яка точно буде, жодних сумнівів», – так розповідає про початок війни волонтерка нашого БО “Центр Волонтерства та Захисту” Анастасія Половка.
“В мирний час я працюю маркетологом компанії Regno. Рішення почати волонтерити для мене було очевидним. Перші кілька днів в ЦВЗ я займалась пошуком буквально всього, від військової амуніції до батарейок. Потім «перекваліфікувалась» на прийом дзвінків та заявок на допомогу. Якщо чесно, морально було дуже складно, адже кожну розмову пропускала через себе. Єдине, що «тримало» – розуміння того, що у нас, українців, зараз немає опції розкиснути, здатись, опустити руки”, – каже дівчина.
Попри втому, вона з усмішкою розповідає про свій досвід волонтерства. Зізнається, що її надихають подяки та щасливі очі тих, кому допомогла. “Знаю, що я потрібна своїй країні: зараз – як волонтер, а після перемоги – як маркетолог, що, разом з усіма, буде активно працювати, підіймати економіку та всіма силами відбудовувати нашу Україну”.
