“23 лютого 2022 року я святкувала свій День Народження, загадувала бажання, мала плани на життя, на літо, а вже наступного ранку о 6:45 мене розбудили зі словами: “Почалася війна”. Я одразу зателефонувала до свого колеги з Маріуполя, він мене переконував, що все тихо і він нікуди їхати не планує. Він зміг виїхати з міста лише 21 березня”, – так згадує про перший день повномасштабної війни Олександра Драч. Вона керівник каналу роботи з дистриб’юторами в компанії Regno, а з початком війни була координатором проєкту “Сімейна коробка” Центру волонтерства та захисту. Ми продовжуємо знайомство з нашою командою — людьми, які у перші дні війни почали волонтерити.
“Волонтерство – це бути там, де ти потрібен саме зараз, тому мій функціонал під час війни постійно змінювався. Я займалась налагодженням прийому заявок, з допомогою інших волонтерів зробила чат-бот, потім – напрямком одягу, понад 1000 піддонів для потребуючих”, – розповідає Олександра.
Також вона займалась проєктом “Сімейна коробка”. Набір продуктів для родини з 4-х осіб на цілий тиждень. Мною, спільно з командою, вдалось зібрати та передати понад 5 тисяч таких пакунків. “Помічаю, що усі волонтери мають одну схожу рису – переможний вогонь в очах та тепло у серці до України. Звісно, що втома дає про себе знати за понад рік війни. Страх, злість, біль – це виснажує, але сім’я, щирі люди, результати волонтерства, музика – поглинають це все і дають натхнення”.
