З перших днів війни, крім звичних завдань та основної роботи, усі наші працівники стали волонтерами. Вони шукають-приймають-фасують-поселяють-годують-відправляють. Раз на тиждень ми публікуватимемо одну з історій, щоб познайомити вас з цими неймовірними людьми, які щодня наближають перемогу України.
Це – Уляна Кузенко. Вона наш офіс-адміністратор. Зараз – керівник виконавчого секретаріату нашої благодійної організації Центр волонтерства і захисту. Шість місяців війни зробили з неї універсального бійця – вона душа нашого складу у Львові обсягом 8 000м², встигає бути волонтером, психологом, бойовою подругою, а ще коханою жінкою та мамою. Уляна, як і мільйони жінок в Україні, зараз майже забула спокійні вечори з родиною. Вона з перших днів буквально у цілодобовому режимі «живе» серед коробок з гуманітарною допомогою.
«Завдяки волонтерству я можу відчувати свою причетність до спільної перемоги, а допомога іншим заспокоює мене морально та дозволяє тверезіше сприймати події навколо. Немає часу дивитись новини, плакати, переживати, бо є важливіші задачі. А плакати будемо після перемоги, від щастя», – каже Уляна, посміхається і додає: «Все, що робить організація – робота величезної команди, яка працює злагоджено як великий механізм. Люди від Бога, які настільки вірять у перемогу, що цією вірою заряджають усіх навколо. Це віддані громадяни своєї Батьківщини».
Уляна зізнається, що волонтерство у режимі нон-стоп виснажує. «Але неможливо зупинитись коли бачиш усмішки переселенців, які нарешті опинились у безпеці і змогли видихнути. Коли можеш допомогти, коли можеш підтримати. Найбільший біль цієї війни – це діти. На складі я завжди багато уваги приділяю дитячим речам, сумішам, канцтоварам, іграшкам. Опікуюсь жінками з діточками, які тікали від жахів війни до Львова», – каже Уляна.
